Форма прикусу може суттєво відрізнятися у представників різних народів, і це явище має як біологічні, так і культурні причини. Генетика відіграє ключову роль у формуванні щелеп, розміру зубів та співвідношення верхньої і нижньої щелеп. Саме спадкові особливості визначають, наскільки широкою буде щелепа, як розташуються зуби та який тип прикусу сформується.

Не менш важливим чинником є харчування. У народів, які традиційно споживали грубу, тверду їжу, жувальний апарат розвивався активніше. Це сприяло формуванню ширших щелеп і більш рівного розташування зубів. Натомість м’яка та перероблена їжа, поширена в сучасних суспільствах, зменшує навантаження на щелепи, що може призводити до їх звуження та скупченості зубів.

Впливають і культурні звички. Наприклад, спосіб годування дітей, тривалість грудного вигодовування, використання пустушок або традиційні шкідливі звички можуть змінювати розвиток прикусу з раннього віку. У деяких культурах також практикували ритуальні зміни зубів, що впливало на загальний вигляд зубного ряду.

Еволюційні процеси також відіграють роль. Зміна клімату, способу життя та харчування протягом тисячоліть поступово формувала різні типи щелепно-лицевої будови. Сьогодні ці відмінності проявляються у різній частоті ортодонтичних проблем серед народів.

Отже, різна форма прикусу у різних народів є результатом поєднання генетики, способу життя та історичного розвитку. Розуміння цих факторів допомагає лікарям точніше підходити до діагностики та вибору ортодонтичного лікування для кожного пацієнта.