Правильний прикус починає формуватися значно раніше, ніж прорізуються перші зуби. Уже в перші місяці життя закладаються основи майбутньої оклюзії, і саме щоденні звички немовляти відіграють вирішальну роль. Найважливіший фактор — природне грудне вигодовування. Під час смоктання дитина активно задіює м’язи щелеп, язика і губ, що сприяє гармонійному розвитку кісткових структур. Рухи язика спрямовують верхню щелепу вперед і догори, формуючи правильну форму піднебіння.

Не менш важливо контролювати використання пустушки. Короткочасне застосування не шкодить, але постійне смоктання, як і звичка брати до рота пальці чи іграшки, може впливати на положення зубних зачатків і викликати формування відкритого або звуженого прикусу. Педіатри рекомендують обирати анатомічні пустушки та відлучати дитину від них у віці до двох років.

Велику роль відіграє й правильне носове дихання. Якщо дитина часто дихає ротом через алергію, нежить або збільшені аденоїди, це призводить до неправильного положення язика, а він є природним « формувачем » верхньої щелепи. У результаті вона може стати вузькою, що у майбутньому створить дефіцит місця для постійних зубів.

Перші прорізані молочні зуби також впливають на прикус. Вони повинні мати правильні проміжки — фізіологічні щілини, які забезпечують достатній простір для майбутніх постійних зубів. Так формується природна основа для здорової та рівної усмішки без складних ортодонтичних втручань.