Ортодонтичне лікування при наявності зубних імплантів можливе, але потребує особливого підходу. На відміну від природного зуба, імплант жорстко фіксується в кістці і не має періодонтальної зв’язки, тому він не може рухатися під дією ортодонтичної сили. Це означає, що імплант стає «статичною опорою», навколо якої ортодонт планує переміщення інших зубів.

Якщо імплант встановлений раніше й стоїть у правильній позиції, його наявність не заважає лікуванню. Навпаки, інколи імплант використовують як додаткову опору для ефективнішого переміщення зубів. Але якщо імплант розташований неправильно, пересунути його ортодонтичним шляхом неможливо — у такому випадку може знадобитися переустановка.

Часто ортодонтичне лікування проводять перед імплантацією, щоб вирівняти зубний ряд і створити достатньо місця для майбутнього імпланта. Це дозволяє досягти кращої естетики та довготривалого результату. Проте інколи ситуація інша: пацієнт уже має імплант, але хоче виправити прикус — і тоді ортодонт враховує його як фіксовану структуру, корегуючи план лікування.

Важливо також оцінити стан кісткової тканини й оклюзії, адже імплант має витримувати рівномірне навантаження після завершення лікування. Тісна взаємодія ортодонта й імплантолога дозволяє досягти оптимального результату, зберігши стабільність конструкції. Отже, імпланти не є перешкодою для виправлення прикусу, але потребують ретельного планування та індивідуального підходу.